Комунальне підприємство «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», як і інші аналогічні установи, з введенням 1.01.2013 р. нової процедури держав­ної реєстрації прав влас­ників та користувачів не­рухомого майна втратило вагому частку своїх по­вноважень, Але навіть тих, що лишились, на дум­ку керівника БЛ,депутата Охтирської міськради Ва­лерія Віталійовича Баби­ча, поки цілком вистачає для вирішення доволі ши­рокого кола майнових та господарчих питань,які турбують охтирчан.

Нещодавно у багатьох містах виникли нові не­санкціоновані звалища, якщо не сказати кладови­ща.Кладовища... но­ворічних ялинок! Напри­клад, у Києві цих нероз­проданих до Нового року вічнозелених красунь ви­кинули буквально тисячі. А що ж у нас, в Охтирці? Ад­же за свідченням багать­ох наших земляків ще за якихось кілька годин до дзвону но­ворічних келихів ялинок на вули­цях міста продавалося багацько. І куди ж вони потім поділися?!

Охтирчанин Валерій Мухін - звичайний на вигляд чоловік віком років під сорок. Навіть його військова форма не привертає до себе особливої уваги, адже військовиків на вулицях нашого міста традиційно дуже багато. І разом з тим, Валерій Валерійович - справжній миротворець. Та ще й який - досвідчений, загартований перебуванням у"гарячих точках" Африки та Близького Сходу!

Именно этот мифологический об­раз приходит в голову, когда про­ходишь мимо городского центра культуры и досуга (в народе его до сих пор по ста­рой привычке называют "Кнежа"). Действительно, от одной из его стен частично отвалился и угрожающе повис над головами прохожих гибкий металлический «прут». Не будучи специалистом, затрудняюсь сказать, как называется сия архитектурная деталь точно. Однако не в этом дело. Гораздо важнее то, что эта штуковина в один прекрасный момент свободно может отвалиться и (не дай Бог!) стукнуть кого-то по голове.

Земля та все, що її стосується, хвилю­вали українців щонайменше з часів легендарної "Кайдашевої сім'ї" Івана Нечуй-Левицького. Цікавлять земельні питання наших земляків і нині. На деякі з них на наше прохання відповіла головний спеціаліст-юрисконсульт Управління Держземагентства в Охтирському районі Сумської області Юлія Шев­ченко.

Виконання гімну України в новорічну ніч на київському Євромайдані увійшло в книгу рекордів Гінесса, як наймасовіше явище. Серед виконавців були й охтирчани.

Новогодние праздники са­мые длинные. Они еще не окончились,а город уже чувствует на себе их неблаготворное влияние. Россыпи мусора и повреж­денные лавочки стали привычным явлением. Как водится, кто-то в каче­стве проявление геройства умудрил­ся слазить на городскую елку. В итоге у новогодней игрушки "Синяя ло­шадь", символизирующей наступив­ший 2014-ый,пропали передние но­ги. Вроде бы не скажешь, что ущерб от этой хулиганской выходки боль­шой, тем не менее, осадок на душе крайне неприятный. Лошадь,декори­рованная переливающейся ультрамариновой фольгой, безусловно, це­ликом заслуживала быть украшени­ем городской Елки. На беду, "символ года"повесили недостаточно высоко от земли.

Последняя предновогод­няя неделя в Ахтырке, как, впрочем, и в любом другом городе была плотно запол­нена детскими праздника­ми, концертами и утренни­ками. Сценаристам мероприятий крайне непросто избежать «сюжетных повторов», все-таки главные персонажи из года в год одни и те же: Дед Мороз,Снегурочка, Старый и Новый год, а также их сим­волы. Ну и, конечно же, Елка!Однако несмотря на узкий коридор для мане­вра, талант и фантазия помогли псе праздники на многочисленных ахтырских предновогодних площадках сделать интересными, веселыми и, без сомнения, оригинальными.